На шляху до змін: європейський досвід реформування місцевого самоврядування в реаліях Донеччини

27 жовтня 2015 р. в Краматорську відбувся круглий стіл «Євроінтеграція як інструмент ефективного розвитку місцевого самоврядування: досвід Литви в реаліях Донбасу». Під час заходу були представлені тематичні доповіді, проведена дискусія щодо реформування системи місцевого самоврядування в Донецькій області, що опинилася в складних умовах кризи всіх сфер суспільного життя регіону.

«Проведення реформи місцевого самоврядування, децентралізація влади – кроки, без яких неможливо європейське майбутнє України. Перейняття успішного досвіду реформ значно полегшить і скоротить шлях до імплементації сучасних стандартів функціонування влади на місцях. Ми обрали литовський досвід, бо колись Литва знаходилась на аналогічних стартових позиціях, – мала статус пострадянської республіки, що залежала від Росії в економіці, енергетиці, не знала інших ринків збуту продукції. Сьогодні ситуація докорінно змінилася. Литва провела успішні реформи, які ми можемо імплементувати в Україні», – вважає керівник проектів ГО «Східноєвропейське співробітництво» (Литовська Республіка) Наталія Казьоннова.

Метою круглого столу було надання інформації про реформування місцевого самоврядування, яка б полегшила для громадянського суспільства контроль над втіленням змін у регіоні. Разом із експертом з Литви Арнольдасом Абрамавічюсом, віце-президентом Комітету регіонів Європейського Союзу, членом  робочої групи по Україні, свої виступи представили українські доповідачі. Таким чином була створена загальна картина – учасники круглого столу ознайомились з європейським досвідом і отримали маркери для спостереження ситуації в своїх містах.

«В Європі прийнятий принцип багаторівневого управління – загальноєвропейський, державний і місцева регіональна влада, яка тісно співпрацює не з національною владою, а з європейською на рівні Єврокомісії та Європарламенту. Ця підтримка важлива, бо сама держава не завжди надає належну увагу органам місцевого самоврядування. До того ж, регіональна політика ЄС спрямована на вирівнювання споживчої можливості (ВВП) між більш і менш крупними суб’єктами. Так, у Вільнюсі цей показник становить 143%, а в окрузі Таураге – 57% від середнього ВВП по Литві. Це показник не тільки рівня життя, але й розвитку бізнесу. Загальноєвропейська мета – створити умови, за яких цей відсоток по регіонах складав би не менш 75% від середнього ВВП. Я гадаю, що Україна має прагнути досягнення таких показників», – зазначив Арнольдас Абрамавічюс.

Експерт зауважив, що реформа місцевого самоврядування була проведена в Литві ще в 1995 році. «Ми скасували найнижчий рівень місцевого самоуправління. 600 суб’єктів перетворилися на 56 муніципалітетів, якими керує спільний мер, що назначає старостів на місцях. Аналогічну реформу провела Латвія в 2009 році. У них було 595 громад, кількість скорочена до 119-ти. В середньому на одне самоуправління приходиться 23 тис. мешканців. За результатами реформи в Данії, проведеної в 2007 році, кількість самоуправлінь скоротилася з 271 до 98-ми. Найменше самоврядування об’єднує 20 тис. осіб, середній показник – 55 тис, а кількість регіонів скоротилася з 14-ти до 5-ти. Згідно з нормами ЄС, найменше життєздатне самоврядування має об’єднувати 8 тис. осіб. В іншому випадку не буде достатнього економічного ресурсу для розвитку громади, а це головний принцип формування самодостатніх суб’єктів. Втім треба розуміти, що шлях реформ – це довгий процес. Неможливо за рік вирішити те, що не робилося десятки років», – зауважив віце-президент Комітету регіонів ЄС.

В свою чергу, голова правління Донецької громадської організації «Агенція розвитку місцевого самоврядування» Валерій Кочуєв підкреслив, що реформа місцевого самоврядування, яка сьогодні триває в Україні, є однією з найуспішніших. «Підведена відповідна нормативно-законодавча база, виділяються кошти, матеріальні ресурси, створені організаційні умови та структури, які реально працюють над вирішенням поставлених питань. Для України децентралізація – це необхідність, особливо з точки зору виживання українського села та старих промислових регіонів. Сьогодні уряд звітує про перші успіхи – за перше півріччя 2015 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого рівень надходжень до місцевих бюджетів збільшився на 39%. Але це більше стосується крупних міст обласного значення. По факту ті громади, які найбільше потребують підтримки, не отримали нічого. Проблема не в тому, що держава не може дати їм ці кошти, а в тому, що вони не можуть їх отримати, бо не всюди існують інструменти для отримання податків чи зборів. Наприклад, якщо в селі відсутня АЗС, то громада не отримає гроші від збору на пальне. Тому об’єднання територіальних громад – це інструмент, за допомогою якого створюється поле для реалізації можливостей. І ці можливості громади мають реалізувати самі», – акцентував Валерій Кочуєв.

На запрошення на круглий стіл відгукнулися більш ніж 30 представників громадських організацій Донецької області, активісти, журналісти. «Високий інтерес до заходу збоку громадянського суспільства Донеччини – показник попиту на інформацію про конкретні приклади проведення реформ. Це важливий крок у становленні європейських принципів громадського контролю за владою і свідчення мотивації щодо практичного втілення Угоди про Асоціацію. Саме так починається справжній розвиток і піднесення громадянського суспільства, до якого прислухається влада», – резюмувала Наталія Казьоннова.

Круглий стіл «Євроінтеграція як інструмент ефективного розвитку місцевого самоврядування: досвід Литви в реаліях Донбасу» організований за фінансової підтримки Департаменту розвитку співробітництва та підтримки демократії МЗС Литовської Республіки.###