Збереження культурної спадщини народів України: литовський досвід як приклад для кримських татар

15 вересня в рамках 24 Форуму видавців у Львові відбулася публічна дискусія «Збереження культурної спадщини народів України: киримли в нових умовах». До участі були запрошені експерти із Литви та України, які фахово працюють з темою збереження національної та культурної ідентичності в інших країнах і громадах.

У дискусії взяв участь поет, письменник, голова спілки татар Литви професор Адас Якубаускас. «Я литовець за паспортом, але татарин за походженням, чим пишаюсь. Моя держава також пишається, що в Литві проживають татари – одна з найстаріших діаспор. Татари є єдиною національною спільнотою, що брала участь у всіх без виключеннях війнах, яке вело Велике Князівство Литовське та Королівство Польське, а також в усіх повстаннях», – сказав п. Якубаускас.

Професор зазначив, що на сучасному етапі татари в Литві повністю інтегровані в суспільство – знають мову, виконують закони, приймають цінності, отримують якісну освіту. Попри виклики ХХ століття численність етнічних татар за останні сто років майже не змінилась – діаспору складають близько 3000 осіб.

Адас Якубаускас зауважив, що татари в Литві беруть активну участь у приверненні уваги міжнародної спільноти до проблематики кримських татар в Україні після анексії Криму та окупації Росією частини території України. «Ми двічі провели в парламенті Литви міжнародні зустрічі по Криму. Зокрема, до учасників однієї з конференцій звернувся сенатор Джон Маккейн (США), який заявив, що “ми ніколи не визнаємо окупацію Криму”. Мене, як татарина, ця тема глибоко хвилює. Тим більше, що історія свідчить – під час визвольних змагань кримських татар після революції 1917 року до 2000 татар із Литви, Польщі та сучасної Білорусі попрямували до Криму з бажанням допомогти своїм братам. Це унікальний факт. Зараз, поки Крим під окупацією, необхідно ухвалити рішення про створення кримськотатарської національної автономії та заснувати адміністрацію. Це мало б сильну підтримку для кримських татар, які залишаються в Криму. Вони б бачили, що Україна не забуває про них і сприяє утворенню політичної нації. Я сподіваюсь, що цей крок буде здійснено», – підкреслив професор Якубаускас.

В свою чергу, співзасновник ГО «Крим-SOS» Алім Алієв зазначив, що кримські татари відчувають і усвідомлюють себе як частину загальноукраїнської політичної нації. «Наразі ми розуміємо, що довгий час жили паралельним життям і не приділяли належної уваги спільній історії корінних народів сучасної України. Я свою відповідь на питання, чи є кримські татари українцями політично, отримав 26 лютого 2014 року, коли під будівлею Верховної Ради Криму відбувся мітинг на захист суверенності української держави. В основі ідентичності лежать спільні цінності. Нас зближує внутрішній дух свободи. Це робить українців і кримських татар політичною нацією. Але для кримських татар дуже важлива інституалізація, і тому важливо пояснити тут, в Україні, що ми розуміємо під національною автономією», – сказав Алім Алієв.

«Досвід татар Литви корисний як для кримських татар, так і для місцевих громад, куди переїхали кримські татари. Діаспора кримськотатарського народу проживає в Литві вже сьоме століття й не втратила своєї національної культури та ідентичності. Це цінний приклад для кримських татар, які знову зазнають репресій та утисків в умовах російської окупації та змушені покидати Крим. З іншого боку приклад татарської общини в Литві також є гарним зразком багатовікового гармонійного співіснування мусульманської общини у європейському культурному середовищі», – резюмувала директор ЕЕС Беатріче Белявців.

Організатори заходу – громадська організація «East European Cooperation» (Литва) в партнерстві зі Львівською Національною Галерею Мистецтв ім. Бориса Возницького.

Проект фінансується з коштів Програми розвитку співробітництва та підтримки демократії Міністерства Закордонних Справ Литовської Республіки.